Племена, а згодом і держави завжди воювали між собою задля вирішення тих своїх проблем, які вони були не в змозі вирішити у мирний спосіб. Засоби та способи ведення війни постійно вдосконалювались. Це невдовзі призвело до необхідності впорядковувати і обмежити ведення війни звичаями, а потім і законами. Що й було зроблено. Люди створили процедури війни. Які негайно стали порушувати.
Такою вже є людська натура. Людина залюбки підкоряє свої дії добровільно прийнятим нею на себе обмеженням та зобов'язанням, аніж підкоряється тим, які покладені на неї законом. Тому і не існує в світі законів, які б не були порушені, вільно чи невільно, хоча би один раз, хоча би одною людиною.
Друга Світова Війна стала найбільш кривавою та руйнівною в історії. Вона стала такою тому, що саме під час неї порушення звичаїв та законів війни набули масового характеру.
Такою вже є людська натура. Людина залюбки підкоряє свої дії добровільно прийнятим нею на себе обмеженням та зобов'язанням, аніж підкоряється тим, які покладені на неї законом. Тому і не існує в світі законів, які б не були порушені, вільно чи невільно, хоча би один раз, хоча би одною людиною.
Друга Світова Війна стала найбільш кривавою та руйнівною в історії. Вона стала такою тому, що саме під час неї порушення звичаїв та законів війни набули масового характеру.
Апофеозом цих порушень у Другої Світової Війні стали атомні бомбардування
Хіросіми та Нагасакі.
І найгіршим є те, що вони лишились непокараними...
Ці бомбардування та їх наслідки були настільки страшні, що страшнішим них є тільки пекло. І треба зазначити, що хоча Господь обіцяв Ною не топити більше людство, це зовсім не означає, що він обіцяв не спалити його в пекельному полум'ї. І з цієї точки зору атомна зброя ідеально підходить в якості інструмента Божого Гніву...
Тож для людства було би логічним, керуючись інстинктом самозбереження, здихатись від атомної зброї та забути про неї як про нічний кошмар. І найпростіше було б це зробити, коли цю зброю мали лише США. Не вийшло. Бо ніхто й не намагався. Ба навідь навряд чи вивчав таку можливість, беручи до уваги те, що СРСР дихав в потилицю Штатам в розробці атомної зброї.
Зрозуміло, що Трумен не ризикнув за такої обставини ні відмовитись від своїх А-бомб, ні завадити Сталіну отримати свої А-бомби. Хоча би і вдаривши декількома бомбами по Кремлю та центрах розробки та виготовлення радянської атомної зброї 😈... Цинічно? Мабуть так.
Та прошу читача взяти до уваги, що я контужений на неоголошеній російсько-українській війні. І тому, згідно думки головного психіатра Міністерства оборони України, можу становити загрозу для суспільства. В тому числі, і в вигляді висловлювання крамольних думок.
Але ж, у всякому випадку, мої роздуми все-таки менш цинічні, ніж дії Трумена щодо Японії в серпні 1945-го... Тож враховуючи цю обставину, мені не зовсім зрозуміло, чому Трумен не ризикнув, сказавши "Атом" на адресу Японії, повторити це на адресу СРСР. Хоча... Радше за все Трумен банально злякався вдруге прийняти рішення на застосування атомної зброї. Можливо жахнувся наслідків її першого застосування (?).
Треба сказати, що вояк, який не знає своєї зброї, її можливостей, боїться її, не впевнений в ній, то є поганий вояк. Такий вояк не здатен адекватно нею скористатись. Що й продемонстрував на весь світ Президент США Гаррі Трумен.
Треба сказати, що вояк, який не знає своєї зброї, її можливостей, боїться її, не впевнений в ній, то є поганий вояк. Такий вояк не здатен адекватно нею скористатись. Що й продемонстрував на весь світ Президент США Гаррі Трумен.
Але що ми маємо в результаті його вагань щодо застосування атомної зброї проти СРСР?
Перших атомних зарядів було недостатньо для знищення людства. Але вже невдовзі, завдяки в першу чергу зусиллям США та СРСР, воно вирішило цю проблему, впевнено просуваючись шляхом вдосконалення атомної зброї, нарощування її чисельності і кількості держав-власниць.
Тривожним симтомом виглядає тенденція до здешевлення та спрощення доступу держав до ядерних технологій і матеріалів. І ось вже зараз доволі молодий та емоційний лідер Північної Кореї погрожує світу ядерною війною, провідний пропагандист Росії, правонаступниці СРСР, в прямому ефірі патякає про те, що вона є єдиною в світі державою, здатною обернути США на радіоактивний попіл... А Іран тихенько вовтузиться в своїх лабораторіях, щоб виготовити атомний подарунок Ізраїлю...
Бумеранг повертається? Мабуть так.
Мені прийшла в голову думка. А як би я вчинив на місці Трумена, отримавши атомну зброю, та маючи значні складнощі у війні з Японією, яка хоча й програвала її, але не мала намірів капітулювати і чинила вкрай жорсткий спротив американцям, внаслідок чого останні несли невиправдано значні втрати?
Перших атомних зарядів було недостатньо для знищення людства. Але вже невдовзі, завдяки в першу чергу зусиллям США та СРСР, воно вирішило цю проблему, впевнено просуваючись шляхом вдосконалення атомної зброї, нарощування її чисельності і кількості держав-власниць.
Тривожним симтомом виглядає тенденція до здешевлення та спрощення доступу держав до ядерних технологій і матеріалів. І ось вже зараз доволі молодий та емоційний лідер Північної Кореї погрожує світу ядерною війною, провідний пропагандист Росії, правонаступниці СРСР, в прямому ефірі патякає про те, що вона є єдиною в світі державою, здатною обернути США на радіоактивний попіл... А Іран тихенько вовтузиться в своїх лабораторіях, щоб виготовити атомний подарунок Ізраїлю...
Бумеранг повертається? Мабуть так.
Мені прийшла в голову думка. А як би я вчинив на місці Трумена, отримавши атомну зброю, та маючи значні складнощі у війні з Японією, яка хоча й програвала її, але не мала намірів капітулювати і чинила вкрай жорсткий спротив американцям, внаслідок чого останні несли невиправдано значні втрати?
Єдине, що спадає мені на думку, це те, що я теж би використав цю зброю. Але дещо інакше.
Скинув би одну з тих бомб в Тихий океан поблизу токійського берега. З таким розрахунком, щоб якнайбільше японців побачило всю міць атомної зброї і змогло би оцінити наслідки її застосування проти власне їх метрополії. Після чого запропонував би Японії капітуляцію. Це був би шляхетний вчинок. І радше за все, він був би оцінений з вдячністю не лише японцями.
Звісно, що людство би жахнулось від руйнівної сили нової зброї. І тим сильнішою була би його вдячність за те, що вона не була використана по реальних цілях.
Після чого мені зосталось би зробити лише одне. Організувати прямі перемовини зі Сталіним та Черчілем, на яких заявити про знищення всіх існуючих зразків атомних бомб, матеріалів для їх виготовлення та технічної документації і запропонувати їм відмовитись від створення власної атомної зброї та запобігати в любий спосіб її створенню іншими країнами. І якби вони погодились з цією пропозицією, то про це рішення було би оголошено людству та закріплено його законодавчо.
То чи не пізно правлячим елітам ядерних держав вичудити щось подібне?
Отакі ось думки народились в моїй контуженій макітрі.
Немає коментарів:
Дописати коментар