"Я вступаю на військову службу і урочисто присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю. Присягаю виконувати свої обов'язки в інтересах співвітчизників.
Присягаю ніколи не зрадити Українському народові!" (Військова присяга ЗСУ)...
Тривожно... Щось не те робиться в Україні. Щось не те...
Кому ми присягали, коли йшли захищати Україну від совкової агресії з Росії? Українському народові ми присягали...
Та ніде, ні в одному українському законі не визначено, що являє собою український народ. То треба розуміти, що слова український народ означають сукупність всіх людей, які мають громадянство України.
Але немала частина громадян України є відвертими чи прихованими совками, які ненавидять українців і все українське, окрім їжі, заробітків і землі, та прагнуть дружби й миру з Росією, прагнуть, щоб Україна стала її придатком, як це було раніше, а ще краще, щоб вона увійшла до складу Росії... Ці громадяни України - зрадники і вороги. Вони мають різні статки. Дехто з них знаходиться при владі. На різних її рівнях і в різних її структурах, включаючи й такі, як суди, прокуратура, СБУ, МВС, Міноборони...
Ще більше в Україні є таких її громадян, яким байдуже все, окрім їхнього добробуту. Байдужі люди. Якщо станеться таке лихо, що Україна припинить існування, як держава, або назавжди втратить частину своєї території, такі її громадяни з байдужістю приймуть громадянство чи підданство тієї держави, яка візьме собі землю, що колись належала Україні. Якщо, звісно, знайдеться держава настільки дурна, що надасть їм свої громадянство чи підданство...
Серед байдужих громадян України теж є немало тих, хто мають в Україні владу. Власне, з них українська влада й складається на всіх її рівнях. В тому числі - і в оборонному секторі. Байдужі ділять владу в Україні разом з її ворогами.
То чому ж байдужі або ворожі до долі України генерали не скомандували українцям встромити штики в землю і не здатись на милість Росії? Тому, що це поки що невигідно їх хазяям з Банкової та Богомольця. Для яких ця війна і заробіток, і розбірка за право "доїти" Україну і її народ, яка відбувається з бандою таких же виродків з Росії, на чолі з Путіним. Бо вони теж заявили на володіння Україною свої права.
Але виходить так, що всі ці люди теж є... українським народом, якому ми присягали... Маячня? Ні, не маячня. Доконаний факт. Скажу більше. Таких "громадян" в Україні більшість. І саме їх голоси виявляються вирішальними на виборах всіх рівнів. Саме завдяки їм відбулась еволюція влади в Україні з радянської автократичної в кримінальну клептократичну. Саме завдяки їм держава Україна стала єдиним цілим з "кодланом Уркаїна", який вже вдруге поспіль ставить Президентом України своїх "паханів". Один з них, Янукович, занадто обнаглів та став гнобити інших "паханів"- олігархів. За що й поплатився. Тепер інший "пахан"-Президент, Порошенко, більш культурний та розумний, але не менш жадібний за свого попередника, почав займатись тим же самим, але більш талановито...
А з боку подивишся, ніби звичайна держава. Тільки з величезними складнощами... Насправді ж, Україна стала державою, підвалинами якої не є патріотизм, демократія, загальнолюдські цінності і права людини.
Україна стала клептократичною державою, підвалинами якої є теорія соціального дарвінізму, яка вже, всупереч Конституції України, стрімко, під виглядом реформування енергосектору, пенсійної та медичної систем, впроваджується, набуваючи законних форм, знаходячись під надійним захистом "реформованих" МВС, прокуратури та судів. Одним з найгірших наслідків її впровадження є геноцид населення України через його зубожіння. Принципами цієї держави є прибуток за любу ціну, продажність, постійна готовність зрадити "бізнес-партнера", "человек человеку - волк" та "нае#и ближнего своего, ибо он приблизится и нае#ет тебя"... Людській моралі немає місця в цій клептократичній державі.
Клептократія (від грецької κλέπτειν - красти і κράτος - панування, влада). Буквально "влада крадіїв" - уряд, контрольований шахраями, які використовують переваги влади для збільшення особистого багатства і політичного впливу, за допомогою розкрадання державних коштів, іноді навіть без спроб імітації власної справжньої служби народу. Для клептократії характерні корупція та лобізм.
Клептократи та їх підпанки вищого та середнього рівнів вже мають громадянства тих держав, в економіки яких вони вкладають вкрадені (а на їх думку - чесно зароблені) в Україні кошти, вже як чесні підприємці, "чисті й непорочні". За великим рахунком, владі тих держав ці інвестиції вигідні. Але якщо вона побажає постригти цих "кримінальних овець" з України, ніхто й ніщо не зможе цьому завадити. Бо владі розвинених держав зовсім непотрібно, щоб такі персоналії спробували отримати владу вже в їх країнах...
Повертаючись до рядових зрадників і байдужих, які мають громадянство України, зазначу, що для українських клептократів вони є цінним виборчим ресурсом. Бо їх голоси на виборах дають їм час продовжувати пограбунок України. Тож якби вони знали свою цінність, могли б спробувати "розорити" клептократів на одній тільки гречці... Продажні дебіли.
Тож не дивно, що в Україні немає закону, яким можно позбавити всіх цих людей українського громадянства. Навіть тих з них, хто стали проти України зі зброєю в руках на боці Росії. Бо це невигідно насамперед існуючій в Україні клептократичній владі. Жоден з представників якої, хоч і присягав на вірність українському народові, зраджуючи повсякденно цій присязі, теж не заслуговує права бути українським громадянином.
Бо завдяки саме таким "громадянам" клептократи досі володарюють в Україні і стоять в ній моцно. Допоки не пограбують її остаточно і не накивають п'ятами. Якщо ніхто їх не зупинить і не покарає...
Тож, з огляду на вищенаведене, збройний захист нами, українськими військовослужбовцями, українців і України від російської воєнної агресії, вступає в пряме протиріччя з інтересами ворожих їй громадян або байдужий інтересам байдужих до неї громадян. Бо не існує в Україні такого закону, який забороняв би українським громадянам не любити і не поважати Україну, або ставитися до неї байдуже, просто як до місця, в якому можно зрубати копійчину, або декілька мільярдів американських долларів...
Разом з тим, збройний захист України і українців від російської гібридної агресії поки що цікавий українським клептократам. Але він цікавий їм виключно з тих мотивів, що захищаючи свою країну, ми вимушені захищати і їх бізнеси, надаючи можливість цим забродам і надалі грабувати Україну в максимально комфортних для них умовах. Також ми надаємо їм додаткові аргументи в "розбірках" з російськими клептократами, керованими червоним володарем Росії Путіним, і тому більш організованими, більш дисциплінованими, більш скоординованими, ніж наші "українські" ворюги.
І це не просто проблеми. Такий стан речей - пряма загроза Україні, її незалежності, і взагалі всім українцям...
От і виходить, що ми, українські вояки - є вимушені ситуативні попутники з клептократією України. Бо не можемо не захищати Україну, не можемо зрадити своїй присязі. Тому що, окрім ворогів та байдужих, є ще й справжні українські громадяни на українській землі. Багато з них забиті і затуркані, але вони є. Та й ми самі - теж українські громадяни... І це цілком влаштовує клептократів.
Поки ті з нас, хто звільнились, не пробують боротись з ними хоч якимось чином. Тоді реакція влади є миттєвою. Обвинувачення у злочинах, у зраді, в розхитуванні човна... Тюрма нарешті... Або вбивство... Руками нижчих кримінальників. Без надії на його розкриття...
Справжній театр абсурда, в виставі якого під назвою "Український стриптиз" кожному є своє місце та своя роль. Та чи надовго? Ця вакханалія з пограбунку України і українців, влаштована клептократами, спражнє її примусове роздягання, по сутності - вимушений стриптиз, не можуть бути вічними.
Розумію. Від цього тексту тхне безвихіддю. Та не буває так, щоб не було виходу. Він завжди є. Бачу його в об'єднанні розпорошених українських патріотів і їх розпорошених організацій в єдину системну національну загальноукраїнську структуру. Наприклад - Партію - 93...З метою зміни клептократичної влади в Україні на національну демократичну владу справжніх, а не фальшивих, українських громадян в любий законний спосіб. З метою повернення України та всіх її законів у відповідність з її Конституцією і задля її подальшого доповнення в законний спосіб двома, вкрай важливими для подальшого існування України новаціями.
Перша - визначення того, що являє собою Український народ. Друга - визнання в Конституції факту розділення населення України на громадян та мешканців, з позбавленням останніх права обирати та бути обраними в органи державної влади, а також права на службу у війську, в освітніх установах та на державну службу, з прийняттям відповідних змін в законодавство.
Це розділення створили не ми, прості українці. Воно існувало ще до моменту оголошення про державну незалежність України. Його ігнорування законодавцями і населенням зразу після оголошення української незалежності, врешті решт, призвело до отримання законним шляхом влади в Україні клептократами, до окупації Росією Криму і значної частини Донецької та Луганської областей України.
Не менш очевидними фактами такого розділення є присутність у Верховній Раді України і в місцевих органах влади антиукраїнських фракцій і окремих депутатів, та їх співробітництво з пропрезиденськими і проолігархічними фракціями в питаннях, які сприяють клептократам в пограбунку держави і українського народу, ніби-то єдиного.
Збереження цією владою права на громадянство України за всім її населенням, незалежно від його дійсного відношення до неї, лише сприяє подальшому нищенню країни. А вже цілком очевидні спроби змусити нас, українців, примиритись з ворогами України, шляхом всіляких перемовин з ними, амністування проросійських бойовиків і колаборантів, вільного навчання їх дітей і онуків на контрольованій Україною території і їх вільне по ній пересування, лояльність поліції і судів до ворогів та жорстокість їх до патріотів, є очевидним реваншем проросійської частини влади і проросійської частини населення України.
Такий стан речей, коли ці, так звані громадяни, мають право голосу на виборах і мають право на владу в Україні, не скінчиться для неї нічим, окрім повернення під владу Росії. Економічну і політичну. Клептократам з їх чисельними паспортами іноземних держав і закордонними бізнесами та рахунками буде куди втекти. Це вже видно... Хоча б на прикладі Коломойського, який першим з українських клептократів був грубо відштовхнутий своїми подільниками від української кормушки. Що поробиш? На всіх упирів українських багатств вже не дістає. Тож скубуться проміж собою. Що не дивно... Лише огидно.
А що ж ми, прості українці, яким небайдужа доля нашої Батьківщини? Більшості з нас тікати з України, як це колись робили українці, розкидані зараз по всьому світу, буде нікуди, ні за що і ні за чим.
Ті чисельні націоналістичні партії і організації, ветеранські організації, що існують зараз в Україні, розпорошені та нескоординовані, а тому є слабкими та схильними до їх використання владою одні проти других. І в цьому є не лише "заслуга" керівництва цих партій і організацій, а й результат діяльності такої структури, як СБУ. Яка очевидно зайнята не лише важкою працею з забезпечення комфортних умов "роботи" для української клептократії і власним збагаченням, але й перешкоджанням об'єднанню будь яких сил, що здатні завадити владі остаточно пограбувати Україну.
Та в чому є правим той воєнний психіатр, який сказав про небезпеку для суспільства тих, хто повернулись з війни, про нашу для нього небезпеку, так це в тому, що для таких "громадян" України, якими є клептократи, інші її вороги та всі байдужі до неї люди, ми справді можемо становити загрозу. Але тільки в об'єднаному і цілеспрямованому стані. В зв'язку з чим, нам, українським воякам, варто мати розуміння сутності нашої присяги Українському народові, яка для нас є законом. А саме. Є буква закону, а є його дух.
Тож згідно духу нашої присяги, на відміну від її букви, поняття Український народ не може включати в себе громадян України, які є ворогами територіальної цілістності України, її суверенітету та незалежності, а також тих її громадян, які мають подвійне громадянство, які використовують надані їм владні повноваження з клептократичною метою, в тому числі, шляхом прийняття сприятливого для клептократичної діяльності законодавства, вибіркового застосування законів проти громадян України і української громади, що ставить останніх в нерівний з клептократами стан, скоєння службових та загальнокримінальних злочинів, спрямованих на самозбагачення та проти громадян, які заважають якимось чином протиправній діяльності цих осіб, корупціонери, та члени сімей усіх вказаних осіб, які користуються благами, здобутими злочинним шляхом, а також всі інші громадяни України, яким байдужа її подальша доля.
Виходячи з цього, та з огляду на вищенаведене, ми не до кінця виконали свій обов'язок перед Українським народом. Ми виконали його лише на фронті. Але ворог є і активно діє в нашому тилу...
Це моя особиста думка. Не претендую на якусь там істину чи щось подібне. Та мені здається, що якщо цей "стриптиз" ми не зупинимо, Україна лишиться, врешті решт, голою, мов дівчата з Femen. Наодинці з усіма своїми проблемами. А все те, що ми робили на війні? Воно виявиться марним. Оце буде самим найпаскуднішим з усього, що я отут написав.
Ще більше в Україні є таких її громадян, яким байдуже все, окрім їхнього добробуту. Байдужі люди. Якщо станеться таке лихо, що Україна припинить існування, як держава, або назавжди втратить частину своєї території, такі її громадяни з байдужістю приймуть громадянство чи підданство тієї держави, яка візьме собі землю, що колись належала Україні. Якщо, звісно, знайдеться держава настільки дурна, що надасть їм свої громадянство чи підданство...
Серед байдужих громадян України теж є немало тих, хто мають в Україні владу. Власне, з них українська влада й складається на всіх її рівнях. В тому числі - і в оборонному секторі. Байдужі ділять владу в Україні разом з її ворогами.
То чому ж байдужі або ворожі до долі України генерали не скомандували українцям встромити штики в землю і не здатись на милість Росії? Тому, що це поки що невигідно їх хазяям з Банкової та Богомольця. Для яких ця війна і заробіток, і розбірка за право "доїти" Україну і її народ, яка відбувається з бандою таких же виродків з Росії, на чолі з Путіним. Бо вони теж заявили на володіння Україною свої права.
Але виходить так, що всі ці люди теж є... українським народом, якому ми присягали... Маячня? Ні, не маячня. Доконаний факт. Скажу більше. Таких "громадян" в Україні більшість. І саме їх голоси виявляються вирішальними на виборах всіх рівнів. Саме завдяки їм відбулась еволюція влади в Україні з радянської автократичної в кримінальну клептократичну. Саме завдяки їм держава Україна стала єдиним цілим з "кодланом Уркаїна", який вже вдруге поспіль ставить Президентом України своїх "паханів". Один з них, Янукович, занадто обнаглів та став гнобити інших "паханів"- олігархів. За що й поплатився. Тепер інший "пахан"-Президент, Порошенко, більш культурний та розумний, але не менш жадібний за свого попередника, почав займатись тим же самим, але більш талановито...
А з боку подивишся, ніби звичайна держава. Тільки з величезними складнощами... Насправді ж, Україна стала державою, підвалинами якої не є патріотизм, демократія, загальнолюдські цінності і права людини.
Україна стала клептократичною державою, підвалинами якої є теорія соціального дарвінізму, яка вже, всупереч Конституції України, стрімко, під виглядом реформування енергосектору, пенсійної та медичної систем, впроваджується, набуваючи законних форм, знаходячись під надійним захистом "реформованих" МВС, прокуратури та судів. Одним з найгірших наслідків її впровадження є геноцид населення України через його зубожіння. Принципами цієї держави є прибуток за любу ціну, продажність, постійна готовність зрадити "бізнес-партнера", "человек человеку - волк" та "нае#и ближнего своего, ибо он приблизится и нае#ет тебя"... Людській моралі немає місця в цій клептократичній державі.
Клептократія (від грецької κλέπτειν - красти і κράτος - панування, влада). Буквально "влада крадіїв" - уряд, контрольований шахраями, які використовують переваги влади для збільшення особистого багатства і політичного впливу, за допомогою розкрадання державних коштів, іноді навіть без спроб імітації власної справжньої служби народу. Для клептократії характерні корупція та лобізм.
Клептократи та їх підпанки вищого та середнього рівнів вже мають громадянства тих держав, в економіки яких вони вкладають вкрадені (а на їх думку - чесно зароблені) в Україні кошти, вже як чесні підприємці, "чисті й непорочні". За великим рахунком, владі тих держав ці інвестиції вигідні. Але якщо вона побажає постригти цих "кримінальних овець" з України, ніхто й ніщо не зможе цьому завадити. Бо владі розвинених держав зовсім непотрібно, щоб такі персоналії спробували отримати владу вже в їх країнах...
Повертаючись до рядових зрадників і байдужих, які мають громадянство України, зазначу, що для українських клептократів вони є цінним виборчим ресурсом. Бо їх голоси на виборах дають їм час продовжувати пограбунок України. Тож якби вони знали свою цінність, могли б спробувати "розорити" клептократів на одній тільки гречці... Продажні дебіли.
Тож не дивно, що в Україні немає закону, яким можно позбавити всіх цих людей українського громадянства. Навіть тих з них, хто стали проти України зі зброєю в руках на боці Росії. Бо це невигідно насамперед існуючій в Україні клептократичній владі. Жоден з представників якої, хоч і присягав на вірність українському народові, зраджуючи повсякденно цій присязі, теж не заслуговує права бути українським громадянином.
Бо завдяки саме таким "громадянам" клептократи досі володарюють в Україні і стоять в ній моцно. Допоки не пограбують її остаточно і не накивають п'ятами. Якщо ніхто їх не зупинить і не покарає...
Тож, з огляду на вищенаведене, збройний захист нами, українськими військовослужбовцями, українців і України від російської воєнної агресії, вступає в пряме протиріччя з інтересами ворожих їй громадян або байдужий інтересам байдужих до неї громадян. Бо не існує в Україні такого закону, який забороняв би українським громадянам не любити і не поважати Україну, або ставитися до неї байдуже, просто як до місця, в якому можно зрубати копійчину, або декілька мільярдів американських долларів...
Разом з тим, збройний захист України і українців від російської гібридної агресії поки що цікавий українським клептократам. Але він цікавий їм виключно з тих мотивів, що захищаючи свою країну, ми вимушені захищати і їх бізнеси, надаючи можливість цим забродам і надалі грабувати Україну в максимально комфортних для них умовах. Також ми надаємо їм додаткові аргументи в "розбірках" з російськими клептократами, керованими червоним володарем Росії Путіним, і тому більш організованими, більш дисциплінованими, більш скоординованими, ніж наші "українські" ворюги.
І це не просто проблеми. Такий стан речей - пряма загроза Україні, її незалежності, і взагалі всім українцям...
От і виходить, що ми, українські вояки - є вимушені ситуативні попутники з клептократією України. Бо не можемо не захищати Україну, не можемо зрадити своїй присязі. Тому що, окрім ворогів та байдужих, є ще й справжні українські громадяни на українській землі. Багато з них забиті і затуркані, але вони є. Та й ми самі - теж українські громадяни... І це цілком влаштовує клептократів.
Поки ті з нас, хто звільнились, не пробують боротись з ними хоч якимось чином. Тоді реакція влади є миттєвою. Обвинувачення у злочинах, у зраді, в розхитуванні човна... Тюрма нарешті... Або вбивство... Руками нижчих кримінальників. Без надії на його розкриття...
Справжній театр абсурда, в виставі якого під назвою "Український стриптиз" кожному є своє місце та своя роль. Та чи надовго? Ця вакханалія з пограбунку України і українців, влаштована клептократами, спражнє її примусове роздягання, по сутності - вимушений стриптиз, не можуть бути вічними.
Перша - визначення того, що являє собою Український народ. Друга - визнання в Конституції факту розділення населення України на громадян та мешканців, з позбавленням останніх права обирати та бути обраними в органи державної влади, а також права на службу у війську, в освітніх установах та на державну службу, з прийняттям відповідних змін в законодавство.
Це розділення створили не ми, прості українці. Воно існувало ще до моменту оголошення про державну незалежність України. Його ігнорування законодавцями і населенням зразу після оголошення української незалежності, врешті решт, призвело до отримання законним шляхом влади в Україні клептократами, до окупації Росією Криму і значної частини Донецької та Луганської областей України.
Не менш очевидними фактами такого розділення є присутність у Верховній Раді України і в місцевих органах влади антиукраїнських фракцій і окремих депутатів, та їх співробітництво з пропрезиденськими і проолігархічними фракціями в питаннях, які сприяють клептократам в пограбунку держави і українського народу, ніби-то єдиного.
Збереження цією владою права на громадянство України за всім її населенням, незалежно від його дійсного відношення до неї, лише сприяє подальшому нищенню країни. А вже цілком очевидні спроби змусити нас, українців, примиритись з ворогами України, шляхом всіляких перемовин з ними, амністування проросійських бойовиків і колаборантів, вільного навчання їх дітей і онуків на контрольованій Україною території і їх вільне по ній пересування, лояльність поліції і судів до ворогів та жорстокість їх до патріотів, є очевидним реваншем проросійської частини влади і проросійської частини населення України.
Такий стан речей, коли ці, так звані громадяни, мають право голосу на виборах і мають право на владу в Україні, не скінчиться для неї нічим, окрім повернення під владу Росії. Економічну і політичну. Клептократам з їх чисельними паспортами іноземних держав і закордонними бізнесами та рахунками буде куди втекти. Це вже видно... Хоча б на прикладі Коломойського, який першим з українських клептократів був грубо відштовхнутий своїми подільниками від української кормушки. Що поробиш? На всіх упирів українських багатств вже не дістає. Тож скубуться проміж собою. Що не дивно... Лише огидно.
А що ж ми, прості українці, яким небайдужа доля нашої Батьківщини? Більшості з нас тікати з України, як це колись робили українці, розкидані зараз по всьому світу, буде нікуди, ні за що і ні за чим.
Ті чисельні націоналістичні партії і організації, ветеранські організації, що існують зараз в Україні, розпорошені та нескоординовані, а тому є слабкими та схильними до їх використання владою одні проти других. І в цьому є не лише "заслуга" керівництва цих партій і організацій, а й результат діяльності такої структури, як СБУ. Яка очевидно зайнята не лише важкою працею з забезпечення комфортних умов "роботи" для української клептократії і власним збагаченням, але й перешкоджанням об'єднанню будь яких сил, що здатні завадити владі остаточно пограбувати Україну.
Та в чому є правим той воєнний психіатр, який сказав про небезпеку для суспільства тих, хто повернулись з війни, про нашу для нього небезпеку, так це в тому, що для таких "громадян" України, якими є клептократи, інші її вороги та всі байдужі до неї люди, ми справді можемо становити загрозу. Але тільки в об'єднаному і цілеспрямованому стані. В зв'язку з чим, нам, українським воякам, варто мати розуміння сутності нашої присяги Українському народові, яка для нас є законом. А саме. Є буква закону, а є його дух.
Тож згідно духу нашої присяги, на відміну від її букви, поняття Український народ не може включати в себе громадян України, які є ворогами територіальної цілістності України, її суверенітету та незалежності, а також тих її громадян, які мають подвійне громадянство, які використовують надані їм владні повноваження з клептократичною метою, в тому числі, шляхом прийняття сприятливого для клептократичної діяльності законодавства, вибіркового застосування законів проти громадян України і української громади, що ставить останніх в нерівний з клептократами стан, скоєння службових та загальнокримінальних злочинів, спрямованих на самозбагачення та проти громадян, які заважають якимось чином протиправній діяльності цих осіб, корупціонери, та члени сімей усіх вказаних осіб, які користуються благами, здобутими злочинним шляхом, а також всі інші громадяни України, яким байдужа її подальша доля.
Виходячи з цього, та з огляду на вищенаведене, ми не до кінця виконали свій обов'язок перед Українським народом. Ми виконали його лише на фронті. Але ворог є і активно діє в нашому тилу...
позичальна компанія, яка надає мені позику в розмірі 5 000 000,00 доларів США. Коли інші позичальники нехтують моєю пропозицією, але пан Бенджамін Лі надав мені позику на успіх. вони беруть участь безпосередньо у фінансуванні позики та в плані інвестицій. вони надають рішення щодо фінансування компаніям та приватним особам, які шукають доступу до фондів ринків капіталу, вони можуть допомогти вам профінансувати ваш проект або розширити свій бізнес .. Надіслати електронною поштою Контакт :::: Також 247officedept@gmail.com або Напишіть на номер WhatsApp на + 1- ( 989-394-3740)
ВідповістиВидалити